Наша школа

Харків. Вулиця Свободи.

Світлий будинок з колонадою,

Тут весняному сонцю раді…

І сьогодні, як і вчора,

За зеленою огорожею

Ясноока гуде дітвора.

Тут, у центрі міста Харкова, у 1936 році за типовим проектом було споруджено школу. Спочатку вона мала № 36, а першим директором її був Павло Васильович Туторський.

У роки Великої Вітчизняної війни в приміщенні школи був розташований військовий госпіталь. Від регулярних артобстрілів і пожеж будинок серйозно постраждав. Цілим залишився лише фундамент і стіна фасаду.

У 1950 році після реконструкції школи, згідно з рішенням № 811 виконавського комітету Харківської міської ради депутатів, від 9 вересня  1950 року була відкрита середня школа № 5 Кагановичського району. Це був перший у місті змішаний навчальний заклад, який набрав дітей з чоловічих і жіночих шкіл № 17, 29, 36, 62, розташованих у центрі міста. Відкрилися класи з першого по восьмий. Першим директором школи № 5 став Вінник Юрій Васильович, першим завучем – Панасенко Микола Митрофанович. Школа пишається своїми першими медалістами: Аносовим Юрієм, Біляк Інгою, Лихвар Вікторією, Лузчиною Юлією, Тарасюк Тетяною. Ім’я Героя Радянського Союзу Юрія Васильовича Смирнова було присвоєно піонерській дружині школи 6 жовтня 1951 року. Школи впродовж 40 років підтримували тісний зв’язок з 46 дитячими колективами, які носили ім’я Ю.В. Смирнова в Москві і Латвії, Естонії і Казахстані, Україні і Білорусії, Бурятії і Сургуте. Усі ці роки теплі стосунки пов’язували школу з матір’ю героя Марією Федорівною Смирнової і сестрою – Людмилою Василівною, а також з солдатами військової частини № 73890 м. Гусева Калінінградської області, у якій служив Ю.В. Смирнов. Корабель імені Ю.В. Смирнова в місті Сєвєроморське і на батьківщині героя в місті Макарєве, брали участь у десяти Всесоюзних зльотах «смирновців», а IV і VII зльоти приймали в Харкові в школі № 5. Усі роки піонерська дружина імені Ю.В. Смирнова була правофланговою!

Проходять роки. Весна змінює зиму, осінь – літо. Розливаються річки, заростають стежини, ідуть дощі. Але пам’ять, людська пам’ять, залишається незмінною. Учні, вчителі і батьки пам’ятають директорів, які керували навчально-виховним процесом у школі № 5: Соколову Зою Михайлівну, Коцегуб Марію Михайлівну, Проценко Галину Кузьмівну, Яковлєву Любов Василівну, Носко Зою Микитівну, Сухоребру Ірину Павлівну, Данилову Людмилу Олексіївну, Сметаніна Владислава Юрійовича. З великою теплотою і любов’ю згадуємо вчителів, які довгі роки працювали в п’ятій школі, передаючи свої знання дітям. Це вчителі російської мови: Хорошун А.С., Демченко Л.Л., Щукина Л.Л., Требельова В.А., Жваво Л.П.; учителі української мови: Шевчик В.М., Садовська М.М., Куц Е.А.; учителі математики: Ставинський Е.А., Гулак Т.Д., Яськевич М.М., Луханіна Н.В.,Міхєєва Е.Я.; вчителі біології: Копошилова (Кулініч) І.Г., Дубровська І.І., Котлярська А.Б.; учителі історії: Мігаль М.Е., Шифріна Л.М., Лейбрудер Е.І.; учителі географії: Похильченко Л.А., Фостік Н.П.; учителі початкових класів: Демідова Н.І., Енгель С.Г., Молодих Н.І., Понирко В.І., Генфанштейн С.С., Головашова М.З.; учителі англійської мови: Бєлова Л.І., Рудавська С.С., Прибутковська Л.А.; учителі трудового навчання: Моїсєєв А.А. (Сан Сєїч), Семакова Е.І.; учитель з образотворчого мистецтва  Дементєв М.І.; учителі фізкультури: Літвінова Д.М., Ефіменко Л.М., Припіченко С. Я., Цвєткова М.І.; учитель музики Олександрова Л.Д.; військові керівники школи: Ритвін Е.Г., Плавник Ю.І.; перша піонерська вожата, пізніше заступник директора школи Чепиженко А.А., а також технічний працівник ШтанькоО.Н. (тіткаОля), яка віддала школі і дітям усе своє життя.

Багато випускників школи вибрали нелегку вчительську професію: учитель математики, заступник директора школи № 5 з 1982 по 2002 рік Зіолковська Н.С.; учитель історії Кузьміна С.А.; учителя російської мови: Дрижова І., Барсукова С., Цибань Т., Кустова Е., Угнячева В.; учитель української мови Іванова І.; учителя англійської мови: Сергєєв О., Панченко Т., Зіолковська А., Цупко Д.; учитель фізики, директор школи № 164 Ефіменко А.; учитель математики Лозовной А.; учителя початковиї класів: Гуйван К., Костева І., Носачева Н., Носачева І., Яніцка (Міхєєва) І.; учителі фізкультури: Громів А., Дудко П. і багато інших.

У школі налічується декілька десятків династій. Є сім’ї, у яких бабусі, дідусі, мами і тата були учнями і привели своїх онуків і дітей отримувати знання саме в п’ятій школі. Саме сюди, у рідні стіни, наповнені добрими спогадами і турботою про кожну дитину.

Відходять у минуле роки, але славні справи залишаються назавжди:

1955 рік – школа, яка працювала першою в Україні, стала ініціатором збору металобрухту для тракторів. Зібрано 54! тонни чорного металу і 107 кілограмів кольорового. З конвеєра ХТЗ зійшов трактор «Юрій Смирнов»;

1961 рік – відкриття музею бойової справи імені Ю.В. Смирнова;

1965 рік – зданий в експлуатацію новий корпус школи, у якому знаходиться спортивний зал, столярна і слюсарна майстерні, пізніше кабінет автосправи і кабінет обслуговуючої праці;

1970 рік – відкриття шкільного басейну;

1972 рік – уперше в Україні створені навчальні кабінети;

1979 рік – школа вдруге приймає делегатів Всесоюзного зльоту смирновців;

1981 рік – напередодні нового 1982 роки на сцені актового залу проходить прем’єра спектаклю «Завірюха» за однойменною п’єсою Марини Цвєтаєвої. Спектакль поставив керівник і режисер дитячого театру «Тимур» В.Е. Сидін. Пізніше, також за участі юних акторів – що вчаться в п’ятій школі, був створений ще один спектакль – «Поетичний» по творах найвідоміших поетів, який мав величезний успіх і був показаний на різних сценічних майданчиках Харкова близько 20 разів!

1981 рік – школи, стали ініціаторами обласної літньої дитячої програми «Крокуй, піонер, з п’ятирічкою в ногу!»;

1982-1989 роки – у школі працює політичний клуб «Червона гвоздика»;

1992-1996 роки – школа має статус ліцею;

1997 рік  - реконструйований шкільний музей. Працює дві експозиції: «Подвиг Ю.В. Смирнова» і «Бойова дорога 69-ої армії»;

1998 рік – разом з викладачами Харківського авіаційного інституту створені авторські програми для технічних класів (математика, фізика, інформатика, креслення, введення в спеціальність). Програми були схвалені Міністерством освіти України. За цими програми працювали три школи міста Харкова.

2000 рік – школа відзначає свій півстолітній ювілей;

2005 рік – другий раз, після реконструкції, відкритий шкільний басейн, який не працював близько 15 років;

2008 рік – вперше створений офіційний веб-сайт школи.

За роки свого існування школа виховала близько 6000 чоловік. Серед них багато відомих людей: Дурсенева Олександра – соліст Великого театру, заслужена артистка (2005 рік); Комісарів Валерій – голова комітету з інформаційної політики, телеведучий; Богословська Інна – політичний діяч, депутат Верховної ради, заслужений юрист України; Астахова Катерина – директор НУА, професор; Мартиненко Олександр – державний діяч; Петрова Наталія – актриса Голлівуду; Ладиженський Олег – письменник-фантаст; Лурєв Олег – журналіст; Аббакумов В’ячеслав – заступник прокурора Харківської області, старший радник юстиції. На цьому можна було б поставити крапку. Але історія нашої школи на цьому не закінчується тому,що сьогодні її створюють нинішні учні, вчителі і батьки, які своєю працею, своїми справами і вчинками продовжують вписувати у шкільний літопис нові славні сторінки.